освоювати — I = освоїти (робити придатним для господарського використання про природні багатства, ресурси, землі), підкоряти, підкорювати, підкорити, скоряти, скорити; обживати, обжити (заселяючи нові місця, робити їх придатними для господарського… … Словник синонімів української мови
освоювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
освоювати — воюю, воюєш, Пт. 1. Робити придатним для осподарського використання; глибоко вивчаючи, засвоювати, оволодівати. 2. Робити свійським; приручати … Словник лемківскої говірки
освоїти — I = освоювати (навчитися користуватися чим н. про механізми, техніку тощо), опанувати, опановувати, освоїтися, освоюватися (з чим) II ▶ див. засвоїти, освоювати I … Словник синонімів української мови
обживати — а/ю, а/єш, недок., обжи/ти, иву/, иве/ш, док., перех. Освоювати нові місця, заселяючи їх і пристосовуючи для життя. || Освоюватися з незвичними умовами праці, побуту і т. ін. || Пристосовувати для життя, роблячи зручним, затишним (перев. про нове … Український тлумачний словник
окультурюватися — ююся, юєшся, недок., окульту/ритися, рюся, ришся, док. 1) с. г. Поліпшувати свої природні якості внаслідок застосування комплексу агротехнічних заходів (про ґрунти, пасовища, сіножаті і т. ін.). || Ставати придатним для використання в… … Український тлумачний словник
освоїти — див. освоювати … Український тлумачний словник
освоюваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освоювати … Український тлумачний словник
освоювання — я, с. Дія за знач. освоювати … Український тлумачний словник
освоюватися — ююся, юєшся, недок., осво/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) Звикати до незнайомого місця, середовища і т. ін.; обвикати. || з чим. Призвичаюватися до чого небудь незвичного або неприємного. 2) з чим. Набувати досвіду в чому небудь, засвоювати певну… … Український тлумачний словник
